Янкi з Коннектiкуту при дворi короля Артура - Страница 74
Изменить размер шрифта:
Ще деякий час він бурмотів щось нерозбірливе, а потім затих, немовби передчуваючи наближення смерті. Раптом пальці його почали гарячково бгати укривало, і з цього я зрозумів, що надходить кінець. А коли горло йому стисла передсмертна судома, він трохи піднявся, начебто прислухаючись до чогось, а тоді мовив:
— Сурмлять у ріг?.. То король! Спускайте міст! Людей на замкові мури! Погасіть…
Він готував свій останній “ефект”, але так і не довів його до кінця.