Украiнсько-французькi звязки в особах, подiях та легендах - Страница 106
всесвітня космографія»), в якому дав відомості про
українські землі і запорізьких козаків, про міста Ка-
нів, Київ, Кам'янець, Львів. Твір сприяв розширенню
знань французів про Східну Європу й, зокрема, про
Україну.
567
Тома де Томон Жан (1760, Берн, Швейцарія — 1813,
Петербурґ) — російський архітектор. Француз за по-
ходженням. Освіту здобув в Паризькій академії худо-
жеств та в Римі (90-і роки 18-го століття). З 1799 року
жив і працював в Росії. З 1810 року — професор Петер-
бурзької академії художеств. В Україні за його проек-
тами збудовані колона Слави в Полтаві (1805-1811),
театр (1804-1809, не зберігся) і шпиталь (1806-1821) в
Одесі, надгробок на могилі П.О. Румянцева-Задунайсь-
кого в Києві (початок 19-го століття, не зберігся).
Траверсе Жан Батіст де, Іван Іванович (1754 —
1830) — військовий і державний діяч Росії, маркіз.
Походив із стародавнього дворянського роду провін-
ції Прованс. Виходець із Франції. У 1791 році вступив
на службу в російський флот з чином контр-адміра-
ла. У 1791-1801 роках командував з'єднаннями кора-
блів Балтійського флоту. У 1802-1808 роках — голов-
ний командир Чорноморських портів, одночасно з 1805
року — перший губернатор Миколаївського і Севасто-
польского військового губернаторства. Створив в Ми-
колаїві Кабінет старожитностей, театр, бібліотеку,
друкарню, перший на півдні України музей. У 1811-
1828 роках в чині адмірала був морським міністром Ро-
сії. На його честь російськими моряками названі атол в
групі Маршаллових островів (Мікронезія, Тихий оке-
ан, 1817) і острова в Атлантичному океані (Антаркти-
ка, 1819).
Шевальє П'єр (р.н. і р.с. невідомі) — французь-
кий офіцер, дипломат, історик 17-го століття. У 1646
році командував загоном козаків, завербованих фран-
цузьким урядом в Україні. Очолюваний Шевальє за-
568
гін брав участь в облозі Дюнкерка під час Тридцяти-
літньої війни 1618-1648 років. На початку Визвольної
війни українського народу 1648-1654 років був секре-
тарем французького посольства в Польщі. У 1662-1663
роках за дорученням короля Людовіка XIV вдруге на-
вербував українських козаків до французького війсь-
ка. Автор ряду праць, які є цінним джерелом з історії
та етнографії України середини 17-го століття.
Шерер Жан Бенуа (1741, Страсбурґ — 1824) —
французький і німецький історик, географ, еконо-
міст. Освіту здобув в університетах Страсбурґа, Йени,
Лейпціґа. Деякий час був аташе французького по-
сольства в Петербурзі. У 1808-1824 роках — профе-
сор Тюбінґенського університету. Автор ряду праць, у
яких містяться відомості з історії, економіки, географії
України. Праця Шерера «Аннали Малоросії» (1788)
була першим у західноєвропейській науці загальним
оглядом географії та історії України. Шерер відзначав
заслуги українських козаків у захисті цивілізації від
руйнівних нападів турецько-татарських завойовників,
захоплювався героїчною боротьбою козаків за волю.
569
570
1Ярослав Мудрий (близько 978-1054) — великий князь ки-
ївський з 1019 року, син Володимира Святославовича (р.н. не-
від. — 1015). Друга дружина (з 1019) Інгігерда (Ірина) — дочка
шведського короля Олафа. У них було шість синів і три дочки.
Після смерті Ярослава Мудрого землі Київської Русі були поді-
лені між його синами.
2Софійський собор (Софія Київська)
—
видатна пам'ятка
давньоруської архітектури. Будівництво храму розпочав у 1011 році великий
князь київський Володимир Святославович, а завершив у 1037 році його син
Ярослав Мудрий. Назва собору походить від грецького слова «софія» -
мудрість. Софійський собор став головним митрополичим храмом Київської
Русі, її громадсько-політичним і культурним центром. Біля собору збиралися
віча, тут велося літописання, була створена Ярославом Мудрим перша
бібліотека.
Імена
його
будівельни-
ків невідомі. Розміри собору: довжина 37 м, ширина 55 м, висота
від підлоги до центру центрального купола 29 м. Інтер'єр прикра-
шають твори монументального мистецтва XI-XIX століть, зокре-
ма 260 кв.м мозаїк і близько 3000 кв.м фресок. Первісні форми со-
бору зберігалися до XVII століття. У 30-40-х роках XVII століття
київський митрополит Петро Могила заснував у соборі чоловічий
монастир. Тепер це державний архітектурно-історичний заповід-
ник «Софійський музей». У 1990 році Софійський собор зарахова-
но ЮНЕСКО (англ. UNESCO) до світової культурної спадщини.
3Анастасія (р.н. і р.с. невід.)
—
дочка великого князя
київського Ярослава Мудрого, дружина угорського короля Ан-
дрія.
4Єлизавета (р.н. невід.-1076)
—
дочка великого князя
київського Ярослава Мудрого. У 1044 році її видали заміж за Га-
ральда Суворого (1015-1066), який у 1046 році став королем Нор-
вегії. Після загибелі Гаральда під час походу до Англії Єлизавета
у 1067 році вийшла заміж за короля Данії Свена Естрідсена.
571
5Генріх І (1008-1060) — король Франції з 1031 року з династії
Капетінґів (987-1328), яку заснував Гуґо Капет (близько 940-996).
Останнього короля цієї династії Карла IV змінив на престолі Франції
Філіпп VI з династії Валуа (1328-1589) — молодшої лінії Капетінґів.
6Реймс — стародавнє місто на північному сході Франції, в де-
партаменті Марна. Відоме до нашої ери. У 1975 році було 178 тис.
мешканців. Центр виготовлення шампанських вин. Серед архітек-
турних пам'ятників — староримська арка Марса (II ст.), романсь-
ке абатство Сен-Ремі (Х!-ХП та XVI ст., тепер музей), готичний
собор Нотр-Дам (1211-1311, добудови XIV-XV ст.), численні жит-
лові будинки (XIII-XVIII ст.), абатство Сен-Дені (XIII-XVIII ст.,
тепер Музей образотворчих мистецтв). Реймс — місце коронації
французьких королів (до 1825).
7Реймське євангеліє — один із найдавніших пам'ятників ста-
рослов'янської писемності. Складається з двох частин. Перша ча-
стина (16 аркушів) ймовірно переписана в Києві у 1-й половині
XI століття з південнослов'янського (можливо, сербського) оригі-
налу, написана кирилицею. У XIVстолітті Реймське євангеліє де-
який час перебувало у Чехії, тут глаголицею написана його друга
частина (31 аркуш). До Франції воно потрапило в складі особистої
бібліотеки Анни Ярославни, яка стала дружиною французького
короля Генріха I. Зберігається в Реймсі.
8Річ Посполита (польськ. Rzeczpospolita — республіка) — на-
зва держави, що складалася з Корони Польської і Великого кня-
зівства Литовського
(1569-1795),
які мали федеративні права.
Найвищим законодавчим органом був сейм, на якому обирали ко-
роля. Припинила своє існування у 1795 році після третього поділу
між сусідніми державами: Росією, Австрією і Пруссією.
9Самовидець — автор «Літопису Самовидця». Одним із ймо-
вірних авторів твору вважають державного і церковного дія-
ча Романа Ракушку-Романовського (близько
1623-1703).
У роки
Визвольної війни українського народу 1648-1654 років він вхо-
див до складу козацької старшини, виконував дипломатичні місії.
Активний учасник україно-російської війни 1668-1669 років. «Лі-