Приказки - Страница 25
Изменить размер шрифта:
ЛЬОДИ
Закликає пан на бал
Чумака старого.
Попоїв собі чумак
За столом усього
I льодами теє все
Смачно заїдає.
«Чи смачнеє тoбi се?» -
Пан його питає.
«Смачне, пане! - каже той,-
Саме як то часом
Восени буває борщ
3 квасолею разом».
ЧЕРЕВИКИ
У неділю мужика
Пані закликає
I на ярмарок його
3 просом посилає.
«Jedz-ze,- каже,- serce moj,
Sprzedaj miarkе prosa,
A со bgdzie, za to kup
Trzewiki, bo-m bosa!» [30]
«Та продати то продав,-
Каже,- мірку проса,
А черевик - що питав
Все нема «бомбоса»!»
РЯТУЙ, БРАТЕ!
Під повстання два ляшки
На корчмі гуляють,
Цілуються, як брати,
Приязнь запивають.
Ото собі й запили
I поцілувались,
Але тілько москалі
В корчму увігнались -
Один циб через вікно,
Другого схопили.
Сей, бідняка, i кричить:
«Ratuj, bracie mlly!» [32]
А той собі до ліска
Скілько сили дує,
Тілько крикнув сьому раз:
«Niech ciе Bog ratuje!» [33]
КОЗАЦЬКІ КСЬОНДЗИ
Раз Хмельницький заявив
По військові свому,
Що хто пана приведе -
Дасть по золотому;
А хто ксьондза - тому три
Обіцявся дати!..
Пішли наші козаки,
Давай мудрувати.
Тілько пана де діпнуть,
Виголять чуприну
Та й i кажуть: «Пам’ятай!
Гляди, бiciв сину,
Як часами тебе наш
Спитає Хмельницький,
То ти, шельмо, говори,
Що ксьондз католицький».
То, бувало, приведуть...
«А хто ти?» - питає.
«А ксьондз!» - каже; то й козак
Плату забирає.
I такого ж тих ксьондзів
За тиждень прибуло,
Що i в Римі стілько ix,
Майбути, не було!
СМЕРТЬ КОЗАКА
Край Варшави два стовпи,
На стовпах дилина,
Під стовпами молодий
Козак з Чигирина.
I найстаршії пани
Смерть йому читають.
Прочитали - i кати
Мотуз натягають.
Але козак подививсь
На ляхву превражу,
Каже: «Стійте-но, пани,
Я щось вам іскажу!»
Ослабили мотузок,
Ляхи поступили,
А козак i каже їм:
«А то, пани милі,
Ви високо не кажіть
Мене підіймати,
Буде лучче вам мене
В спину цілувати!»
KURACJA OD OCZU [34]
Десь там у кляшторі
За часу їдного
Сповідав законник
Ляшка молодого.
Той йому i каже:
«Raz,- каже,- w gaiku
Przy szumie strumika,
Przy pieniu slowika...
«Nie mow,- каже,- nie mow,
Nie mow, ja cig proszе,
Bo ty uzyl, serce,
Diabelskich roskoszy!»
А законник бідний
Тілько облизався...
Далі: «Nie wierz, serce,
Nie wierz,- обізвався.-
PRZYWITANIE [39]
Захтіли брацішки
Біскупа вітати
Та й кажуть їдному
Привіт написати.
Але той, cipoмa,
Хоч бери на муки,
I пюра не вміє
Узяти у руки.
I ходить, сумує,
Не вип’е, не ляже,
Аж їден брацішок
Раз до нього й каже:
«Чого так сумуєш?
Не журися, брате!
Як приїде біскуп -
Meнi давай знати!»
Приїжджає біскуп,
Брацішок до того;
А той, як на збитки,
Не писав нічого.
«Zmiiuj siе, moj bracie!
Bo ciе pan Bog skarze!» [40]
А той тілько чарку.
«Wszystko bеdzie! - каже.-
Стає той до мови,
А той заховався.
Коли чує - шелеп
В костьолі піднявся.