До Основяненка - Страница 1
- 1
Изменить размер шрифта:
Тарас Шевченко
ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА
Б’ють пороги; місяць сходить,
Як і перше сходив…
Нема Січі, пропав і той,
Хто всім верховодив!
Нема Січі; очерети
У Дніпра питають:
«Де то наші діти ділись,
Де вони гуляють?»
Чайка скиглить літаючи,
Мов за дітьми плаче;
Сонце гріє, вітер віє
На степу козачім.
На тім степу скрізь могили
Стоять та сумують;
Питаються у буйного:
Конец ознакомительного фрагмента. Полный текст доступен на www.litres.ru