Апостол чернi - Страница 99
У нинішньому виданні мова О. Кобилянської відтворюється за сучасним правописом із збереженням тих діалектних лексичних і фразеологічних її особливостей, які взагалі були характерні для письменниці. Замінено сучасними літературними формами такі написання: іменників з різного типу пом’якшенням приголосної: не клясики, клясичний, плян, мелянхолійний, фільольоґічний, лєкції, тріюмфувати, патріярхальне, матеріяльний, ґеніяльний, льотерея, алєї, кольоністи, мельодія, сальони, елємент, алькоголь, білєти, лямпи, флякон, психольоґія, біольоґічний, а класики, класичний, план, меланхолійний, філологічний, лекції, тріумфувати, патріархальне, матеріальний, геніальний, лотерея, алеї, колоністи, мелодія, салони, елемент, алкоголь, білети, лампи, флакон, психологія, біологічний; іменників другої відміни з подвоєнням приголосної між голосними та апострофом: не на узгіррі, надвечірря, а на узгір’ї, надвечір’я; прикметників м’якої групи: не пізної, а пізньої', прислівників: не ледви, замісць, сами, у бік, а ледве, замість, самі, убік; числівників: не обоїх, а обох; кореневих звукосполучень: не семинарія, гилля, різблених, м’ягкої, аптичці, хрістіянське, карієра, европейські, публика, воріг, колірів, привиталися, офіцир, цвірінкали, богато, а семінарія, гілля, різьблених, м’якої, аптечці, християнське, кар’єра, європейські, публіка, ворог, кольорів, привіталися, офіцер, цвірінькали, багато.
Послідовно замінено літеру ґ на г (у словах, де нині ґ не вживається): не ґеніяльна, аґітують, фільолоґа, ориґінальна, траґічно, аґроном, біольоґічної, ґримаса, психольоґії, орґанізм, ґардероб, затраґічно, а геніальна, агітують, філолога, оригінальна, трагічно, агроном, біологічної, гримаса, психології, організм, гардероб, затрагічно.
В іменниках чоловічого роду у родовому відмінку однини закінчення -а замінено на -у: не вальса, до ліса, а вальсу, до лісу, прикметників вищого і найвищого ступенів: не найщирійші, найлекші, а найщиріші, найлегші; префіксів і суфіксів: не отверто, зідхнув, вивести, а одверто, зітхнув, вивезти.
У цьому виданні вживання розділових знаків наближено до сучасного правопису і нових правил пунктуації.
Для складання приміток використовувались такі джерела:
Белей Л., Белей О. Старослов’янсько-український словник. — Львів: Свічадо, 2001. — 332 с.
Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис: У 2 т. — (Мюнхен, 1958). — К.: Оберіг, 1991.
Галицько-руські народні приповідки / Зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван Франко: У 3 т. — Львів, 2006.
Енциклопедія Українознавства. Словникова частина / За ред. В. Кубійовича: У 10 т. Перевидання в Україні. — Львів, 1993—2001.
Закон Божий / Уклад, за книгою протоієрея Серафима Слободського. — Свято-Успенська Почаївська лавра, 2004. — 730 с.
Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. — М.: Советская энциклопедия, 1975.
Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. I. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2006. — 752 с.
Матеріали до словника буковинських говірок / Ред. Ю. О. Карпенко, К. М. Лук’янюк та ін. — Чернівці, 1971.
Молитвенный щит православного христианина. — Переиздание Спасо-Преображенского Мгарского монастыря, Полтавская епархия, 2000. — 912 с.
Німецько-український словник / Укл. Лещинська В. М., Мазний О. Г., Сільвестрова К. М. — К.: Рад. шк., 1959. — 1056 с.
Погребенник Ф. П., Погребенник В. Ф. Український раритет. Періодичні, продовжувані видання і неперіодичні збірники ХІХ—XX ст. (1846—1986). — Дрогобич: Коло, 2011. — 300 с.
Російсько-український словник: У 3 т. — Т. 1—3. — К.: Наук, думка, 1968.
Семотюк О. П. Сучасний словник іншомовних слів. — 2-ге вид., доп. — X.: Веста-Ранок, 2008. — 688 с.
Словарь української мови: У 4 т. / Упоряд. Б. Грінченко (1908). — К.: В-во АН УРСР, 1958.
Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н. В. Гуйванюк. — Чернівці: Рута, 2005. — 688 с.
Словник української мови: В 11 т. — K., 1970—1980.
Українська літературна енциклопедія. — Т. 1—3. — K., 1995.
Український радянський енциклопедичний словник: У 3 т. — K., 1987.
А також інтернет-джерела:
http://slovopedia.org.ua
http://sum.in.ua
http://eslovnik.com
http://uk.wikipedia.org
http://rozum.org.ua
http://sokal.lviv.ua та ін.
Словник
А
аванс — заздалегідь, наперед
адамашковий — шовковий
адоратор — прихильник, поклонник, коханець
ад’ютант — військовослужбовець, офіцер, що перебуває при командирі для виконання службових доручень
академіки — студенти
алкоголістка — алкоголічка, п’яниця
алькир — відділена перегородкою від великої світлиці кімната, що служить спальнею і дитячою
алькирик — кімнатка
амбар — комора, кладовка
амбітний — честолюбний, гоноровитий, пихатий
апоплексія — мед. раптовий крововилив у головний мозок
арабески — складний орнамент під впливом арабських зразків
архімандрит — церк. вище звання священика-ченця
архітект — архітектор
асентирункова (комісія) — браночна, призивна комісія
атак — напад, атака
афера — тут: пригода
Б
бадати (збадав поглядом дно) — діал. оглянути, обстежити
баловина — діал. калюжа, переважно після дощу
баль — вечірка, танці
бальок — балка
бальоник — кулька, ялинкова іграшка
баня (небесна) — купол неба, небозвід
бараниця — овече хутро для закутування ніг зимою в дорозі
баритон — чоловічий голос, середній за висотою між басом і тенором; співак з таким голосом
батистовий — зроблений з батисту — тонкої напівпрозорої бавовняної тканини
бациль — бацила, бактерія
баюра — болото; велика, глибока калюжа
бедуїни — араби-кочівники
бездумчиво — те саме, що бездумно, без будь-яких думок, міркувань
безшелесно — тихо, безшумно
«бернгардинка» — порода собак
білина — білість
блідина — блідність, блідість
блюза — піджак
борвій — сильний вітер, буря, ураган
бохонець — буханець (хліба)
бравнінг — браунінг, невеликий автоматичний пістолет
бранка — набір до війська, набір рекрутів
братаник — племінник, син брата
братаниця — племінниця, дочка брата
братова — дружина брата
будувати свій храм — надіятися, уповати на когось
будуче — майбутнє
будучий — майбутній
будучина — майбутнє
бузина — рід рослини родини жимолостевих. Бузина чорна — медоносна й лікарська рослина
бурштиновий — янтарний
бюрко — письмовий стіл із шухлядами
бюрократ — тут: чиновник взагалі
В
ва-банк — великий ризик; іти ва-банк — діяти, ризикуючи всім
вакації — канікули
варшав'як — житель Варшави
варштат (верстат) — спеціальний стіл для обробки ручним способом дерева
вбійчий — убивчий, той, що може убити
вдолині — унизу
венгри — угорці
верства — клас, прошарок (суспільства)
верства (снігу) — шар
верхівець — кінь для їзди верхи
взористий — взірчастий — який має візерунки, прикрашений візерунками
взоровий — зразковий
вивірка — білка
вигляди — перспективи, плани на щось