Зайва ланка - Страница 2

перон і вскочив у вагон. Поїзд гойднуло, а потім він із свистом угвинтився в тунель…

У холі кіберготелю Маккензі зустрів портьє. Вручаючи від кімнати ключі, портьє необачно наступив інженерові на ногу, стандартно усміхнувся й попросив пробачення.

На чотирнадцятому поверсі, в номері, Маккензі спіткала нова неприємність. Номер, уперше за три роки, не було прибрано. З крана не текла вода.

– Де Мері? – запитав інженер по відеофону в чергового робота.

– Не хвилюйтесь, шановний, – пролунало у відповідь. – В Мері, мабуть, вийшов з ладу фотоелемент, і вона покусала трьох пожильців з вашого поверху.

– А де вона зараз? – лячно запитав інженер, мимохіть озираючись.

– Не хвилюйтеся, шановний. Мері відвезли до кібермайстерні.

– Але ж у мене не прибрано!

– Не хвилюйтеся, шановний.

– Вода не йде із крана…

– Не хвилюйтеся, шановний.

– Та мені треба вмитися!

– Не хвил…

Маккензі люто натиснув вимикача. Голос обірвався, й екран погас.

«Господи, хоч би одне людське слово почути», – з тугою, що раптом обійняла його, подумав інженер і тяжко зітхнувОригинальный текст книги читать онлайн бесплатно в онлайн-библиотеке Knigger.com